Дороги
Химера Зеленоока
Як багато довкруж доріг, І як мало на них подорожніх. Більшість - в'язні боліт своїх, Які вже не хвалити не можуть. І у багнищі буде рай, Якщо знаєш із ким домовлятись. Тільки сторону обирай, Аби з неї тоді не стидатись. Ну, сміливі, робіте крок! Невідоме вас кличе за обрій! Натискай спусковий гачок, Аби вбити системи спротив! Так багато довкруж доріг! І чека кожна з них на тебе. Аби слід твоїх босих ніг З пилу тверді зійшов у небо.
2018-11-18 08:14:59
9
0
Інші вірші поета
За крок до... Два слова про жіночність Тіні театру Флер мелодій
Інші поети
Asya
@gunes_aydin
Shina
@Sheena
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3909
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4672