Опівнічний чай
Химера Зеленоока
Пальці креслять химерні знаки, Там, де тіні ковтають світло. Знаєш, мені майже однаково, На всі програні мною битви. Я уже не кричу ночами, Не гамселю на кухні посуд. Недопитої кави ковтками Між лопаток стікає осуд Моїх вкрай дбайливих сусідів. Знаєш, стіни теж мають вуха. Поміж цих сімейних обідів, Мій - бенкет самоти і розрухи. У своїй бетонній коробці Кволо стукає серце миші. Коли час на чужому боці, Мимоволі радієш тиші. Повня мріє вгорі медаллю, Відчайдушно хочеться вити. Ніч огорне мене вуаллю, По-під шкіру проникне вітер. Знаєш, мовчки - не значить тихо. Тиша часом кричить гучніше. Ми - не більш ніж миттєвий вихор, Вічні тільки любов і вірші.
2019-01-29 19:37:31
18
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Химера Зеленоока
😘❤
Відповісти
2019-01-30 07:38:44
Подобається
MEDIOCRITY
Це шедевр!! 🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹
Відповісти
2019-01-30 19:10:19
1
Химера Зеленоока
@MEDIOCRITY Merci)
Відповісти
2019-01-31 08:27:08
Подобається
Інші вірші поета
Сон Асимільована муза Зірковий пил Ти
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8063
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3065