За крок до...
Химера Зеленоока
Дешевий віскі із відлунням драм - Одвічний передвісник декадансу. Такого не бажають ворогам, Такому не присвячують романси. Екзистенціалізм - це наше все, Єдиний промінь сенсу в божевіллі. Вже на рістретто змінено глясе І милиці давно змінили крила. Розмова наших міст - то білий шум. Відвертий фарс дрібних авіаліній. Солодкий невідомого парфум Устромить пам'ять холодом у спину. Рожеві мрії пущено на дно - Униз їх тягне камінець зневіри. Мабуть, ми мали б щезнути давно З усіх радарів і усіх ефірів. Огорне плечі цигарковий дим, Складуться губи в посмішці рішучій. Не віриш у життя? Та грець із ним. Для кожного зневіра неминуча...
2018-04-09 18:10:14
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Химера Зеленоока
Дякую) А то вже в мене о такій порі очі матом сходяться, добре, що хоч інтуїція смикнула перечитати одразу, а не днів за три.
Відповісти
2018-04-09 18:30:16
Подобається
Химера Зеленоока
Надобраніч)
Відповісти
2018-04-09 18:31:40
Подобається
Інші вірші поета
Коли янголу розбивають серце... Шторм Безсоння Квіти
Інші поети
Veronica
@Forever_Royal
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5656
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1274