За крок до...
Дешевий віскі із відлунням драм - Одвічний передвісник декадансу. Такого не бажають ворогам, Такому не присвячують романси. Екзистенціалізм - це наше все, Єдиний промінь сенсу в божевіллі. Вже на рістретто змінено глясе І милиці давно змінили крила. Розмова наших міст - то білий шум. Відвертий фарс дрібних авіаліній. Солодкий невідомого парфум Устромить пам'ять холодом у спину. Рожеві мрії пущено на дно - Униз їх тягне камінець зневіри. Мабуть, ми мали б щезнути давно З усіх радарів і усіх ефірів. Огорне плечі цигарковий дим, Складуться губи в посмішці рішучій. Не віриш у життя? Та грець із ним. Для кожного зневіра неминуча...
2018-04-09 18:10:14
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Химера Зеленоока
Дякую) А то вже в мене о такій порі очі матом сходяться, добре, що хоч інтуїція смикнула перечитати одразу, а не днів за три.
Відповісти
2018-04-09 18:30:16
Подобається
Химера Зеленоока
Надобраніч)
Відповісти
2018-04-09 18:31:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2572
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2037