Мій тернистий шлях...

Вадим Опівніч

Квіти сяйні, знай, журбу навівають Личко твоє знов мені нагадають. Дощ той, що в ньому любив я купатись Холодом зимним вже може злякати. Міниться час - аж в гаю завиває Вітри пісень сумовитих співають. Барвами ліс урочисто квітчається Серце чуттями повниться й карається. З місяця скельця докупи збираю Мрії свої в них вберу й засипаю. Часу піски виплітають картини Та, що було, вже не вернеться нині. Сенсу життя по світах ми шукаємо Звіку й довіку у мандрах блукаєм. Знов неозорості поклик я чую, Тернами шлях цей нам доля готує. Мій тернистий шлях...

2023-10-16 18:31:30

Інші вірші поета

Недоконаний Рай Шкодую щоразу

Інші поети

anne01

@anne01

Truth13

@Truth13

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16614

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

9168