Мій тернистий шлях...
Вадим Опівніч
Квіти сяйні, знай, журбу навівають Личко твоє знов мені нагадають. Дощ той, що в ньому любив я купатись Холодом зимним вже може злякати. Міниться час - аж в гаю завиває Вітри пісень сумовитих співають. Барвами ліс урочисто квітчається Серце чуттями повниться й карається. З місяця скельця докупи збираю Мрії свої в них вберу й засипаю. Часу піски виплітають картини Та, що було, вже не вернеться нині. Сенсу життя по світах ми шукаємо Звіку й довіку у мандрах блукаєм. Знов неозорості поклик я чую, Тернами шлях цей нам доля готує. Мій тернистий шлях...
2023-10-16 18:31:30
6
0
Інші вірші поета
Шкодую щоразу Недоконаний Рай
Інші поети
ami
@sourami
Схожі вірші
Всі
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3835
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2003