Мій тернистий шлях...
Квіти сяйні, знай, журбу навівають Личко твоє знов мені нагадають. Дощ той, що в ньому любив я купатись Холодом зимним вже може злякати. Міниться час - аж в гаю завиває Вітри пісень сумовитих співають. Барвами ліс урочисто квітчається Серце чуттями повниться й карається. З місяця скельця докупи збираю Мрії свої в них вберу й засипаю. Часу піски виплітають картини Та, що було, вже не вернеться нині. Сенсу життя по світах ми шукаємо Звіку й довіку у мандрах блукаєм. Знов неозорості поклик я чую, Тернами шлях цей нам доля готує. Мій тернистий шлях...
2023-10-16 18:31:30
6
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2726
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4383