Недоконаний Рай
Вадим Опівніч
Один, два, три... Під деревцем. Що за істина? І я стану справжнім... І я бачу це яскраве світло... Це й все, що маю. Що ти сказав? І я знаю... Але чому ти заговорив? Гострий меча, що біля тебе... Зостанься в полі зору! Смерть і забава - це моє майбутнє... Загубився, був загубленим... Зостанься в полі зору! Недоконаний Рай. Тепер бийся, загоюючи свої рани. І не знаю чому... Не знаю чому... Але зостанься в полі зору!
2024-02-02 17:52:27
5
0
Інші вірші поета
Мій тернистий шлях... Шкодую щоразу
Інші поети
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13196
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2319