Шкодую щоразу
Вадим Опівніч
Опустила додолу задумливо очі Впало пасмо шовкове на високе чоло Не чути від тебе жодного слова, Ти сумно зітхаєш І сльози течуть по твоїх щоках Прагнеш почути звістку щасливу, Нехай неправдиву Я не міг на твої почуття відповісти Та якби я тоді відповів, хоч боявся і не хотів Чи могли б ми й досі бути з тобою? Вітер, хлюпіт прибою і дихання моря Я хочу почути знову і знову Поривчасте дихання, тиху розмову твою Та біль відчуваю раптової втрати, Хай де ти є Шкодую щоразу, лиш варто Згадати дихання твоє...
2023-10-12 16:51:39
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Чуттєвий вірш! Ніжність, смуток та трохи ще надії... Естетично гарно, читати легко! Нових натхнень!
Відповісти
2023-10-17 04:10:48
1
Вадим Опівніч
@Lexa T Kuro Дуже дякую вам!
Відповісти
2023-10-17 11:45:19
1
Інші вірші поета
Мій тернистий шлях... Недоконаний Рай
Інші поети
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Vera Gibson
@sissygibson
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9257
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13239