Одноманіття

Кіра Орловська

Чому сумна питає І кліпає очима, Як ніби сам не знає, Що всьому він причина. Вже не дарує квітів, Не робить компліментів, Вже не єдина в світі, Без пристрасті моменти. Невже не бачить болю, В очах її блакитних, Він обіцяв їй долю Щасливих днів, а не одноманітних.

2021-04-13 09:47:22

Інші вірші поета

Може щось змінити? Рутина Страх Ода моєму чоловіку

Інші поети

Foxy Soul

@Foxy_Soul_

Nata Poshedyn

@nataposhedyn

Venti//

@ArchontOfFreedom

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8366

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1172