Одноманіття
Кіра Орловська
Чому сумна питає І кліпає очима, Як ніби сам не знає, Що всьому він причина. Вже не дарує квітів, Не робить компліментів, Вже не єдина в світі, Без пристрасті моменти. Невже не бачить болю, В очах її блакитних, Він обіцяв їй долю Щасливих днів, а не одноманітних.
2021-04-13 09:47:22
7
0
Інші вірші поета
Де правда? Страх Погляд ображеної Може щось змінити?
Інші поети
Leno4eek
@Leno4eek
Dashasafin
@Dasasafin
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3608
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2526