Страх

Кіра Орловська

Ти боїшся висоти? Чи болю від падіння?! Ти боїшся самоти? Чи що нікому не потрібна?! Ти боїшся критики? Чи просто не справитись?! Ти боїшся його слів? Чи зайвого схвалення?! Все життя чогось боїшся, А впевнена, що треба? Ти ж помреш, не лишишся, І вже без страху, полетиш до неба.

2021-05-04 18:32:47

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

RETURN Зігфрід#ВGD

@Кіра Орловська так не завжди сама людина може осилити страх. Наприклад соціофобію, гаптофобію тут вже потрібна психологічна підтримка.

Відповісти

2021-06-05 06:37:25

Подобається

Кіра Орловська

@RETURN Зігфрід#ВGD а може і не треба в цьому випадку з ним боротися!?

Відповісти

2021-06-05 21:34:02

Подобається

RETURN Зігфрід#ВGD

@Кіра Орловська так я думаю в таком випадку боротися не потрібно я вважаю

Відповісти

2021-06-05 21:38:46

Подобається

Інші вірші поета

Одноманіття Рутина Прокрастинація Ода моєму чоловіку

Інші поети

Abbas Ghallu

@MAbbasAliG

Mrs Monica L

@MrsMonica

Marry_Noverry

@Marry_Noverry

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3899

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

108

9570