Страх
Кіра Орловська
Ти боїшся висоти? Чи болю від падіння?! Ти боїшся самоти? Чи що нікому не потрібна?! Ти боїшся критики? Чи просто не справитись?! Ти боїшся його слів? Чи зайвого схвалення?! Все життя чогось боїшся, А впевнена, що треба? Ти ж помреш, не лишишся, І вже без страху, полетиш до неба.
2021-05-04 18:32:47
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
RETURN Зігфрід#ВGD
@Кіра Орловська так не завжди сама людина може осилити страх. Наприклад соціофобію, гаптофобію тут вже потрібна психологічна підтримка.
Відповісти
2021-06-05 06:37:25
Подобається
Кіра Орловська
@RETURN Зігфрід#ВGD а може і не треба в цьому випадку з ним боротися!?
Відповісти
2021-06-05 21:34:02
Подобається
RETURN Зігфрід#ВGD
@Кіра Орловська так я думаю в таком випадку боротися не потрібно я вважаю
Відповісти
2021-06-05 21:38:46
Подобається
Інші вірші поета
Може щось змінити? Де правда? Ода моєму чоловіку Прокрастинація
Інші поети
Q
@Queenn
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10278
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1989