Страх
Кіра Орловська
Ти боїшся висоти? Чи болю від падіння?! Ти боїшся самоти? Чи що нікому не потрібна?! Ти боїшся критики? Чи просто не справитись?! Ти боїшся його слів? Чи зайвого схвалення?! Все життя чогось боїшся, А впевнена, що треба? Ти ж помреш, не лишишся, І вже без страху, полетиш до неба.
2021-05-04 18:32:47
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
RETURN Зігфрід#ВGD
@Кіра Орловська так не завжди сама людина може осилити страх. Наприклад соціофобію, гаптофобію тут вже потрібна психологічна підтримка.
Відповісти
2021-06-05 06:37:25
Подобається
Кіра Орловська
@RETURN Зігфрід#ВGD а може і не треба в цьому випадку з ним боротися!?
Відповісти
2021-06-05 21:34:02
Подобається
RETURN Зігфрід#ВGD
@Кіра Орловська так я думаю в таком випадку боротися не потрібно я вважаю
Відповісти
2021-06-05 21:38:46
Подобається
Інші вірші поета
Рутина Де правда? Може щось змінити? Погляд ображеної
Інші поети
Pratyusha Pathak
@_pratyusha_
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6289
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5167