k.m.

Ко Ма

Сьогодні ранком я почула дзвін, Сріблястий дзвін, що линув крізь фіранку. Не знаю звідки і куди мандрує він, Але співа, як пташка наостанку . За ніч покликав золоті жнива, Що охопили листя на деревах. Пора осіння в'ється, ожива, І пожина плоди трудів травневих. Зажуряться, посушено, степи, І зро́нить пелюстки остання квітка. Настане час високої води, І в гості завіта́ біла сусідка... За дзвоном тихим розпочнеться все, За дзвоном срібним бабиного літа. Осінній час він у собі несе, Що́би весна на дво́рі знов розквітла.

2021-01-24 17:12:16

0

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3217

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

47

11

2205