k.m.

Ко Ма

Сьогодні ранком я почула дзвін, Сріблястий дзвін, що линув крізь фіранку. Не знаю звідки і куди мандрує він, Але співа, як пташка наостанку . За ніч покликав золоті жнива, Що охопили листя на деревах. Пора осіння в'ється, ожива, І пожина плоди трудів травневих. Зажуряться, посушено, степи, І зро́нить пелюстки остання квітка. Настане час високої води, І в гості завіта́ біла сусідка... За дзвоном тихим розпочнеться все, За дзвоном срібним бабиного літа. Осінній час він у собі несе, Що́би весна на дво́рі знов розквітла.

2021-01-24 17:12:16

0

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

1975

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

12977