k.m.
В моє вікно постукала весна, Крилом пташиним різнобарвним. Між трав розсипалась вона, Зозулі відгуком примарним. Пробіглась кронами дерев, Щоб слід свій навіть там лишити. І одягнулась в тисячі мережив, Що павуками були старанно пошиті. І запахом рослинного суцвіття, Шубовснула в велику діжку меду. Даруючи маленьке довголіття, Всьому, що проляглось під стягом неба. Розсіялася між поля́ми житом, І всім, що позастрибує в комори. Весні усі дороги тут відкрито, І навіть гори вже не хмурять брови. В моє вікно постукала весна, Зими прибравши візерунки. Та не журіться, бо вона Ще принесе свої дарунки.
2021-01-24 17:38:33
2
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1505
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1865