k.m.
В моє вікно постукала весна, Крилом пташиним різнобарвним. Між трав розсипалась вона, Зозулі відгуком примарним. Пробіглась кронами дерев, Щоб слід свій навіть там лишити. І одягнулась в тисячі мережив, Що павуками були старанно пошиті. І запахом рослинного суцвіття, Шубовснула в велику діжку меду. Даруючи маленьке довголіття, Всьому, що проляглось під стягом неба. Розсіялася між поля́ми житом, І всім, що позастрибує в комори. Весні усі дороги тут відкрито, І навіть гори вже не хмурять брови. В моє вікно постукала весна, Зими прибравши візерунки. Та не журіться, бо вона Ще принесе свої дарунки.
2021-01-24 17:38:33
2
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2259
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2355