k.m.
В моє вікно постукала весна, Крилом пташиним різнобарвним. Між трав розсипалась вона, Зозулі відгуком примарним. Пробіглась кронами дерев, Щоб слід свій навіть там лишити. І одягнулась в тисячі мережив, Що павуками були старанно пошиті. І запахом рослинного суцвіття, Шубовснула в велику діжку меду. Даруючи маленьке довголіття, Всьому, що проляглось під стягом неба. Розсіялася між поля́ми житом, І всім, що позастрибує в комори. Весні усі дороги тут відкрито, І навіть гори вже не хмурять брови. В моє вікно постукала весна, Зими прибравши візерунки. Та не журіться, бо вона Ще принесе свої дарунки.
2021-01-24 17:38:33
2
0
Інші поети
Aki Gray
@sarcasm
Asya
@gunes_aydin
kamilionus_
@kamilionus_
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1949
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2468