k.m.

Ко Ма

Пали вогнем брехні усе її кохання, І згай намарне спільні вечори. Колись ти станеш не її зітханням, Загубишся між пилу й куряви. Замкнувши двері не відчинить вікна, На перехресті теж не зачека. Бо навіть віра не буває довговічна, І плине швидко все, немов стрімка ріка. Пішовши вдаль, скупою на прощання, Нікого в душу більш не приведе. Завжди весела в дружніх привітаннях, У щирості домівку віднайде. І скажеш ти, що правда її груба, Чи може зла - без настрою вона? Але сама себе лиш нею губить, Бо чесність та лиш їй призначена.

2021-01-24 17:23:05

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2510

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16496