Блог
Всі
Вірші
Всі
Летять роки занадто швидко...
Летять роки занадто швидко,
Але не вистачає часу, щоб просто у відкриту,
Без роздумів думки в слух говорити.
Не вистачає часу,
Щоб любити, думати і дорожити.
Буває - забуваєм,
А час то вже спливає.
Буває згадуємо - пізно,
Коли вже стрілки на годиннику стукочуть дуже грізно.
Летять хвилини, години, дні,тижні,
Що потім сплітаються у літо, зиму, осінь, веснУ.
День за днем хтось, щось забуває.
Та гірше коли людина, людину з пам'яті вибиває...
Ось так в житті все і буває,
Неначе електрошоком в стан такий на глибину відкидає.
Тоді починаєм цінувати і кожен день в секундах проживати.
Та тільки з тими
Кого любити не забували,
З ким часу геть не помічали...
1
0
494
Не закінчений
Буває, все в житті буває,
Та і не раз...
Повторень може може бути безліч раз.
Буває ранок після ночі,
Буває сонце після громів.
Бувають зорі сяють знову.
Весна, зима, осінь літо,
багато раз в календарях ми читаєм все ж ті дати.
Та життя своє напевно, треба без повторень проживати...
1
0
441
Чого ж жорстокі люди? Адже всі були дітьми...
Вночі ми відкриваєм душу,
Лиш те що справді з середини нас душить,
Запускає швидко зірки кулеметом,
Замість кисню, що завжди кружляє всередині.
Хочу говорити про те,що вдень не вистачає часу,
Про те чого уникаючи, забуваємо про справжнє.
Чого ж колючки виростають люди?
І навіть ті, що колись були дітьми,
Милими були і вірили в казки.
Що сталося, а найголовніше - коли?
Можливо, в дитинстві мріяли не про те,
А підростаючи, дорослі розвіювали те в що вірили ми .
Чому всі скаржаться на все,
Коли змінити треба лиш себе.
Не гніватись на тих, що також колись були дітьми,
тепер в розчаруваннях чекають добра від тебе.
Сподіваючись що не впливали на життя, ніяк не знали що будучи дорослими день за днем руйнували сварками і війнами- мрії, віру, інший світ добра.
Тому заповни істину просту,
Щоб світ добріший був,
Не погубіть віру в чудо.
І разом з дітьми,
Вірте ви в казки...
1
0
463
