Летять роки занадто швидко...
Летять роки занадто швидко, Але не вистачає часу, щоб просто у відкриту, Без роздумів думки в слух говорити. Не вистачає часу, Щоб любити, думати і дорожити. Буває - забуваєм, А час то вже спливає. Буває згадуємо - пізно, Коли вже стрілки на годиннику стукочуть дуже грізно. Летять хвилини, години, дні,тижні, Що потім сплітаються у літо, зиму, осінь, веснУ. День за днем хтось, щось забуває. Та гірше коли людина, людину з пам'яті вибиває... Ось так в житті все і буває, Неначе електрошоком в стан такий на глибину відкидає. Тоді починаєм цінувати і кожен день в секундах проживати. Та тільки з тими Кого любити не забували, З ким часу геть не помічали...
2019-05-17 17:43:51
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5077
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5196