Ти все-таки людина...
Ти все-таки людина, Не забувай про це через рік, день або годину. Ти заслуговуєш на більше,  якщо лиш допомагаєш іншим. В житті людина може все, Та звірі мають більше серце, Тому й  найбільше нас цінують, Любити дуже щиро будуть, Аби лиш ти їх не підвів,  І щиру дружбу не змінив, На фальш і грубість тих людських світів. Ти ж все таки людина, Не дивись з гори так сміло, Бо ж із височини маєш право споглядати, Коли протягнеш руку допомоги, На обриві серед великої пустоти.
2019-05-04 15:34:22
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Степан Коваль
Продовжуй творити, в тебе це виходить!!
Відповісти
2019-05-04 19:07:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2413
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3615