Багряний цвіт
Kruhitka Dobro
Не бачив світ мерзеннішої біди, Як за часів Другої світової війни. Гідність переважала страх А мрії стерті в прах, Гулом сирен, по вітрах: Між вогню бомбувань; Між тілами, страждань; Між материнських чекань; Між солдатських агоній, вагань – Стріляти, чи ні? Вбивати, чи ні? Вмирати, чи ні? А треба стріляти! Доведеться вбивати! І треба вмирати... На цій клятій віні Йшли чорно коралові дощі Й багряно-бурії сніги. Загнивали пекучо жовті рани, Вмирали чорно-білі воїни, Що рвали, різали й страждали, Щоб воля, мрії і свобода Жили в серці у народа Шумом парадів, по місцях: Між рідних друзів, у серцях; Між любові, добра; Між материнсько тепла; Між спокою миру, без вагань. Не бачив світ більшого героїзму Як за часів боротьби з фашизмом.
2020-05-08 23:15:48
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олександр Гусейнов
В цьому вірші є ідея і сенс. Він вартий уваги
Відповісти
2020-07-02 20:09:45
1
Kruhitka Dobro
@Олександр Гусейнов велике спасибі!
Відповісти
2020-07-02 20:11:00
1
Олександр Гусейнов
@Kruhitka Dobro Будь ласка😉
Відповісти
2020-07-02 20:11:13
1
Інші вірші поета
Вже не перший монолог Я не хотів... Пісні чи вірші, любов чи кохання Хех
Інші поети
Lady K
@lady_k
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1546
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3657