йа той ким не став
Kruhitka Dobro
Той ким я не став Ким хотів бути Ким я є І ким мене бачать Це все різні люди І може все ще не всі Дехто вже мертвий Дехто живий Дехто не народився Декого взагалі не було Так мало місця Для дорослих людей Але забагато Для маленьких дітей Гра в короля Залишиться один Рано чи пізно Я залишусь один Через низку вагомих причин Які спонукали Розділити себе В собі Показати себе Собі Показати іншого себе Іншим Не таким як себе собі А таким яким мене бачать Вірніше хочуть бачити І бачили Але так було не завжди Колись моє «я» Було цілим, Не похитно щирим До появи інших «я» Але які вагомі причини? Не знаю, чи не хочу знати...
2023-05-07 19:44:57
3
0
Інші вірші поета
Коли можна без зайвих слів Ї(верлібр) Знову нічого не знаю Arbitrium
Інші поети
Редан Марво
@andrey_mayorov
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12417
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2441