Дзиґарі
Я сходинка, я твій маленький етап. На початку я тобі обіцяв, А в кінці... ох в кінці я твоє ім'я кляв! Знаю немає безвідмовного добра, Так само як суцільного зла, Є лише помилки та дурна пиха. Я хотів допомогти, чесно, Але не вмів напевно. Покохав тебе справді сильно І зовсім без вільно... Закохав тебе в мене й кинув, Обматюкав свої сили й випив. Знаю, що плакала, знаю кляла, Та в цьому геть не моя вина, Як і не твоя. Я також сльози пускав, Було боляче, сумно. Десь себе картав Ми були надто схожими для кохання, І дуже різними для любовного пізнання. Згодом усе стало на свої місця, Налагодили дзиґарі наші серця, Всі забули що було, Як то кажуть: «поболіло і пройшло» Сам цю пісню не люблю, Та чомусь про це пишу. Твій маленький етап.
06.10.2020
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Kruhitka Dobro
@Boanerge дякую😊
Відповісти
06.10.2020, 16:49
1
Lelyana_ art
Неймовірно красиво 😌.
Відповісти
06.10.2020, 17:03
1
Kruhitka Dobro
Відповісти
06.10.2020, 17:03
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1194
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2788