Ну що ти дивишся на мене
Kruhitka Dobro
Ну що ти дивишся на мене своїми несправжніми очима, я бачу наскрізь всю тебе під місячним цвітінням. Ти як завжди безмовно тиха – Біжиш по темних ліхтарям, Від усіх чекаєш лиха, Все це я бачу в твоїх очах. Ну що ти дивишся на мене своїми ласкавими очима, Я бачу в них тільки тебе Під сонячним суцвіттям. Ти як завжди голосно гучна – Біжиш по закуреній дорозі, Тобі все одно чужі слова, Все це я чую в твоєму голосі.
2020-04-02 11:17:32
10
0
Інші вірші поета
Чужак як рак Бридко Тихенька меланхолія Багряний цвіт
Інші поети
Avrora171717
@Avrora171717
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3086
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1780