Безліч і один

Kruhitka Dobro

Я нічого не чую, нічого не... У натовпі хворих людей, Похилилась голова, не видно очей... Дуже голосно, сум днів і ночей, У натовпі...хворих...В думках? Думках, що зникають у строках, Думках, що виростають у страх. Сьогодні моя любов – самота Моя любов безхатько, сирота. Кимось люто гнана, А мною любо бажана. Та не можу й торкнути, Бо знову в думках і не сам, Бо знову натовп шум і гам. Сьогодні я не в собі, Ніби зло, що на самому дні, Ну або вийшов із себе, Ніби в прикрощів небо. Через людей, заважають «Хто я такий? Не знаю...» Сьогдні я сам собі музикант, Сам собі друг, брат, Філософ чи Кант. Сьогодні я сам собі сон, Бадьорість чи коматоз, Сьогодні я сам собі музика, Слово, рима чи ремарка... Та хто я все таки такий? В розумі чи безумний, Поет чи той хто пише, Новатор чи кліше, Мрійник чи бездарний, Хворий чи майже здоровий?

2020-03-31 16:37:19

Інші вірші поета

Вже не перший монолог Пісні чи вірші, любов чи кохання Роздумки благуватого про війну Від ноунейма мовчазній

Інші поети

Ден Щусь

@apocalipt_b

@shyrasaur

Mati Mati

@Real_emmati

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

2513

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3159