Безліч і один
Я нічого не чую, нічого не... У натовпі хворих людей, Похилилась голова, не видно очей... Дуже голосно, сум днів і ночей, У натовпі...хворих...В думках? Думках, що зникають у строках, Думках, що виростають у страх. Сьогодні моя любов – самота Моя любов безхатько, сирота. Кимось люто гнана, А мною любо бажана. Та не можу й торкнути, Бо знову в думках і не сам, Бо знову натовп шум і гам. Сьогодні я не в собі, Ніби зло, що на самому дні, Ну або вийшов із себе, Ніби в прикрощів небо. Через людей, заважають «Хто я такий? Не знаю...» Сьогдні я сам собі музикант, Сам собі друг, брат, Філософ чи Кант. Сьогодні я сам собі сон, Бадьорість чи коматоз, Сьогодні я сам собі музика, Слово, рима чи ремарка... Та хто я все таки такий? В розумі чи безумний, Поет чи той хто пише, Новатор чи кліше, Мрійник чи бездарний, Хворий чи майже здоровий?
2020-03-31 16:37:19
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5759
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2150