Пів години
Kruhitka Dobro
Дорослій людині — дорослі думки. Не смійся, не плач, сиди мовчки. Такі безглузді, ці твої щирі емоції. Шукай себе, шукай роботу. Роби за трьох, і помри від поту. Не спи, не спи, не спиняйся. Біжи, біжи, та не ображайся. У твоїй голові замер весь світ... Стримуйся, стримуйся, стрибай у вільний політ. Я знаю людей, знаю що бачу, А бачу я маски, бачу живу віддачу, Бачу й порожнечу де живе невдача Де мертвий біль їсть нездійснені мрії, Де люди закриваються до останньої театральної дії.
2022-10-19 07:30:54
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Правдиво й сумно , але чудово описано людей хамелеонів. ( якщо когось образив, то пробачте, ненавмисно)
Відповісти
2022-10-25 17:51:11
1
Kruhitka Dobro
@Сандра Мей я ця людина(на правду не ображаюсь)
Відповісти
2022-10-25 17:52:57
1
Інші вірші поета
Костенко, Франко, Українка, Шевченко... Ї(верлібр) Бридко Ну що ти дивишся на мене
Інші поети
Victoria Shepherd
@VictoriaShepherd
typeof null
@heavens_are_fake
Shina
@Sheena
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4005
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1469