Люсі-Софіє
Привіт, Люсі-Софіє,
Як молодості дні?
Мої летять шалено, та хочеться мені,
Вернутись так далеко, де долі...
Розійшлись,
І разом як раніше, піти гулять кудись...
Між небом і землею не думать про життя,
Дивитися на сонце, віддатись почуттям!
Я так хочу в дитинство...
Босоніж у траві,
Де ми ще просто діти, де душі ще живі!
Немає там не гріху, не похоті, проблем,
Там є один лиш спокій, запалений вогнем...
Вогнем, що дарить сонце, те небо, ті дощі,
Бо це навіть не вірші,
А поклики душі...
Так хочеться простого, і справжнього мені,
А ти як там, Софіє,
Як молодості дні?
2020-02-07 10:12:59
7
0