Люсі-Софіє
Привіт, Люсі-Софіє, Як молодості дні? Мої летять шалено, та хочеться мені, Вернутись так далеко, де долі... Розійшлись, І разом як раніше, піти гулять кудись... Між небом і землею не думать про життя, Дивитися на сонце, віддатись почуттям! Я так хочу в дитинство... Босоніж у траві, Де ми ще просто діти, де душі ще живі! Немає там не гріху, не похоті, проблем, Там є один лиш спокій, запалений вогнем... Вогнем, що дарить сонце, те небо, ті дощі, Бо це навіть не вірші, А поклики душі... Так хочеться простого, і справжнього мені, А ти як там, Софіє, Як молодості дні?
2020-02-07 10:12:59
7
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1164
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1849