Приходи
Як втомишся від самотності, Знай, я на тебе чекаю... Серед ночі і той безмовності, Твої очі зелені шукаю... Коли вікно оте стане в'язницею, Приходи, я для тебе розкрию крила, Тільки будуть вони таємницею, Для всіх тих, хто летіти не в силах... Коли стануть хвилини жахливими, Коли зрадою друзі торкнуться... Приходи... За моїми крилами, Всі твої сльози всміхнуться... Коли захочеш під зоряним небом, Танцювать на даху, під дощем... Приходи, якщо тільки треба! День за днем, день за днем, день за днем... Бо я знаю, ти теж крила маєш, Теж чекаєш когось в самоті... Тільки знай, я тебе дочекаюсь, Як не в цьому, то в наступнім житті...
2019-06-11 14:51:13
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Серафім
Супер, дуже красивий вірш))👍👏
Відповісти
2019-06-11 18:57:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1279
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4969