Не знаю
Кузаня
На "кохаєш?" я кАжу: – Не знаю, Ти у відповідь повторюєш теж. То чого так давно ми чекаєм? Чого з серця, "коханий", не йдеш? На "кохаєш?" ти кажеш: – Не знаю, Я давно вже зізналась тобі... Що я просто від суму вмираю, А зі мною вмираєш і ти... Біль об біль. Посміхнися від суму. Витру сльози й зіграю у гру. Ту акторську, В якій посміхнуся, А в середині знову помру... Так зізнаюсь, Я перегоріла, Просто звикла до твОїх очей... Захворіла, хворіла. Й прозріла... Що вбиваю й в тобі вогник цей. Не зважай, Позабудь, Ходім далі... Тільки дай мені відвіт один: Як підем і якими шляхами? Чи судилось шляхам тим зійтись?
2020-07-02 21:14:00
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Гарно👍
Відповісти
2020-07-02 21:15:23
1
Кузаня
@Олександр Гусейнов дякую
Відповісти
2020-07-02 21:15:38
1
Інші вірші поета
Пробач Все дуже просто Своя правда Сховок серця в таємниці душі: Останнє поличчя в 26 строфах
Інші поети
Любов Гаврищук
@lyubov_gavrishchuk
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4437
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5654