Не знаю
На "кохаєш?" я кАжу:
– Не знаю,
Ти у відповідь повторюєш теж.
То чого так давно ми чекаєм?
Чого з серця, "коханий", не йдеш?
На "кохаєш?" ти кажеш:
– Не знаю,
Я давно вже зізналась тобі...
Що я просто від суму вмираю,
А зі мною вмираєш і ти...
Біль об біль.
Посміхнися від суму.
Витру сльози й зіграю у гру.
Ту акторську,
В якій посміхнуся,
А в середині знову помру...
Так зізнаюсь,
Я перегоріла,
Просто звикла до твОїх очей...
Захворіла, хворіла.
Й прозріла...
Що вбиваю й в тобі вогник цей.
Не зважай,
Позабудь,
Ходім далі...
Тільки дай мені відвіт один:
Як підем і якими шляхами?
Чи судилось шляхам тим зійтись?
2020-07-02 21:14:00
13
2