Не знаю
Кузаня
На "кохаєш?" я кАжу: – Не знаю, Ти у відповідь повторюєш теж. То чого так давно ми чекаєм? Чого з серця, "коханий", не йдеш? На "кохаєш?" ти кажеш: – Не знаю, Я давно вже зізналась тобі... Що я просто від суму вмираю, А зі мною вмираєш і ти... Біль об біль. Посміхнися від суму. Витру сльози й зіграю у гру. Ту акторську, В якій посміхнуся, А в середині знову помру... Так зізнаюсь, Я перегоріла, Просто звикла до твОїх очей... Захворіла, хворіла. Й прозріла... Що вбиваю й в тобі вогник цей. Не зважай, Позабудь, Ходім далі... Тільки дай мені відвіт один: Як підем і якими шляхами? Чи судилось шляхам тим зійтись?
2020-07-02 21:14:00
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Гарно👍
Відповісти
2020-07-02 21:15:23
1
Кузаня
@Олександр Гусейнов дякую
Відповісти
2020-07-02 21:15:38
1
Інші вірші поета
Найдорожче Пиши, пиши... По-людському Фальшиві (Справжні)
Інші поети
Mazurok
@Mazurok
IÆ
@_ima
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2467
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4083