Не знаю
На "кохаєш?" я кАжу: – Не знаю, Ти у відповідь повторюєш теж. То чого так давно ми чекаєм? Чого з серця, "коханий", не йдеш? На "кохаєш?" ти кажеш: – Не знаю, Я давно вже зізналась тобі... Що я просто від суму вмираю, А зі мною вмираєш і ти... Біль об біль. Посміхнися від суму. Витру сльози й зіграю у гру. Ту акторську, В якій посміхнуся, А в середині знову помру... Так зізнаюсь, Я перегоріла, Просто звикла до твОїх очей... Захворіла, хворіла. Й прозріла... Що вбиваю й в тобі вогник цей. Не зважай, Позабудь, Ходім далі... Тільки дай мені відвіт один: Як підем і якими шляхами? Чи судилось шляхам тим зійтись?
2020-07-02 21:14:00
13
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олександр Гусейнов
Гарно👍
Відповісти
2020-07-02 21:15:23
1
Кузаня
Відповісти
2020-07-02 21:15:38
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2900
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3958