Нуль
Десять... Дев'ять... Вісім... Сім... Продав батька, мати, дім. Шість і п'ять... Чотири... Три... Чом чужі лиш прапори? Два, один... І нуль, Лиш нуль! Брат помер від твої куль... Minus one and minus two Відчув в серці пустоту. Minus three and minus four, Ти відчув, що ти лайно... Minus five and minus six, Все чуже... Емоцій ікс. Minus seven... Minus eight... Ходиш ти серед тіней. Minus nine and minus ten, Повернувсь назад у день. Тільки... Мертві батько й мати, Не змогли землю продати... Брат загинув серед куль, Ти - один, А серця - нуль.
2020-05-19 15:31:09
17
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Влад Котов
👍
Відповісти
2020-05-20 13:47:54
Подобається
Аня Свинцицкая
Классно🙏✊
Відповісти
2020-05-20 14:11:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1849
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1164