Неволя зі скла
Намалюю небо за гратами, Сьогодні неволя зі скла... Оброблена білими рамами, Не пускає людського тепла... Не пускає комфорту вулиці... Не пускає та просто жити! Скляні грати. А серце колеться. Залишається лише плити? Плити за напрямом часу? Ні, не часу! А суму неволі... Та невже, лиш від слів дитячих, Ви не бачите краси в всьому? Намалюю сьогодні небо, Завтра землю і квіти нові... Не сумуйте люди, бо треба, І в неволі лишаться живим. Кожен є за скляними гратами. Чи то дім, чи тюрма? Не знаю... А по стелі розкинулись зірочки. І в неволі, я волю маю! Знов малюю яскраве небо, Он той килим - сьогодні трава! То та може почує хто-небудь, Що й в неволі людина жива!
2020-04-26 11:41:33
7
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5441
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3053