Неволя зі скла
Кузаня
Намалюю небо за гратами, Сьогодні неволя зі скла... Оброблена білими рамами, Не пускає людського тепла... Не пускає комфорту вулиці... Не пускає та просто жити! Скляні грати. А серце колеться. Залишається лише плити? Плити за напрямом часу? Ні, не часу! А суму неволі... Та невже, лиш від слів дитячих, Ви не бачите краси в всьому? Намалюю сьогодні небо, Завтра землю і квіти нові... Не сумуйте люди, бо треба, І в неволі лишаться живим. Кожен є за скляними гратами. Чи то дім, чи тюрма? Не знаю... А по стелі розкинулись зірочки. І в неволі, я волю маю! Знов малюю яскраве небо, Он той килим - сьогодні трава! То та може почує хто-небудь, Що й в неволі людина жива!
2020-04-26 11:41:33
7
0
Інші вірші поета
"Дай мені спокій" Ті теплі зелені очі Вогник Кацапи
Інші поети
it'sdher _
@ddher_
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5216
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6971