Пробач
Як добре, що ти не бачиш
Усю слабкість мою...
Пробач.
Я здаюсь.
Я - невдаха.
Я знаю.
Очі мокрі і знову плач...
Як давно я стала такою?
Що так сильно зламало мене?
Надихалась колись я бідою,
А біда проковтнула мене.
Не боюся зізнатись у цьому,
Слабким бути - не зАвжди гріх...
Слабкість - чи ти прояв той дУші людської?
Чи щоб сильні втішалися з них?
Як добре, що ти не бачиш
Усю слабкість мою...
Пробач.
Я не знаю чому так раптово,
Я зламалась від нОвих невдач.
2020-08-17 19:44:23
8
1