Пробач
Як добре, що ти не бачиш Усю слабкість мою... Пробач. Я здаюсь. Я - невдаха. Я знаю. Очі мокрі і знову плач... Як давно я стала такою? Що так сильно зламало мене? Надихалась колись я бідою, А біда проковтнула мене. Не боюся зізнатись у цьому, Слабким бути - не зАвжди гріх... Слабкість - чи ти прояв той дУші людської? Чи щоб сильні втішалися з них? Як добре, що ти не бачиш Усю слабкість мою... Пробач. Я не знаю чому так раптово, Я зламалась від нОвих невдач.
2020-08-17 19:44:23
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Наталья Кропивницкая
Невдачі дійсно можуть зламами, а для цього надихатись потрібно від більш позитивних подій і речей)) Чого і Вам бажаю)) 🌈 . P.S. В повідомленнях залишу маленьку пропозицію щодо вірша.
Відповісти
2020-09-03 10:25:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14611
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5970