Пробач
Кузаня
Як добре, що ти не бачиш Усю слабкість мою... Пробач. Я здаюсь. Я - невдаха. Я знаю. Очі мокрі і знову плач... Як давно я стала такою? Що так сильно зламало мене? Надихалась колись я бідою, А біда проковтнула мене. Не боюся зізнатись у цьому, Слабким бути - не зАвжди гріх... Слабкість - чи ти прояв той дУші людської? Чи щоб сильні втішалися з них? Як добре, що ти не бачиш Усю слабкість мою... Пробач. Я не знаю чому так раптово, Я зламалась від нОвих невдач.
2020-08-17 19:44:23
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Наталья Кропивницкая
Невдачі дійсно можуть зламами, а для цього надихатись потрібно від більш позитивних подій і речей)) Чого і Вам бажаю)) 🌈 . P.S. В повідомленнях залишу маленьку пропозицію щодо вірша.
Відповісти
2020-09-03 10:25:03
Подобається
Інші вірші поета
Слова Залишайся зі мною Трохи про все Аж до поки
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5417
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4192