Він
Він прийшов даруючи волю, Чоловік - він козак з мечем. Взяв за руку, повів по полю, Щиро вірив і знав: "втечем". Твоя воля - це бій, козаче, В ньому бачиш ти справжнє мистецтво... Моя воля - вірші й малювання, Бути порізно було б нечесно! Рука об руку! Тільки разом! "Давай сядем перепочити?" Подивись на малюнки... З часом, Наші волі почнуть сходитись. Б'єшся? Бийся з ворогами, Тільки повертайся. Я тобі читанням віршів Буду пам'ятатись... Твої війни, мах мечем в голові художній, Відіб'ються аквареллю на листі порожнім... Все, що чую! Все що бачу! Через руки ллється, А в тобі душа козача знову не здається... Разом ми навік на волі, Хоч й мистецтво різне, Разом в горі, разом в білі, Із картин і віршів...
2020-01-22 06:51:37
9
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1503
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8403