Він
Він прийшов даруючи волю, Чоловік - він козак з мечем. Взяв за руку, повів по полю, Щиро вірив і знав: "втечем". Твоя воля - це бій, козаче, В ньому бачиш ти справжнє мистецтво... Моя воля - вірші й малювання, Бути порізно було б нечесно! Рука об руку! Тільки разом! "Давай сядем перепочити?" Подивись на малюнки... З часом, Наші волі почнуть сходитись. Б'єшся? Бийся з ворогами, Тільки повертайся. Я тобі читанням віршів Буду пам'ятатись... Твої війни, мах мечем в голові художній, Відіб'ються аквареллю на листі порожнім... Все, що чую! Все що бачу! Через руки ллється, А в тобі душа козача знову не здається... Разом ми навік на волі, Хоч й мистецтво різне, Разом в горі, разом в білі, Із картин і віршів...
2020-01-22 06:51:37
9
0
Схожі вірші
Всі
Don't know what to do
I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ
46
3
4962
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1277