Він
Він прийшов даруючи волю, Чоловік - він козак з мечем. Взяв за руку, повів по полю, Щиро вірив і знав: "втечем". Твоя воля - це бій, козаче, В ньому бачиш ти справжнє мистецтво... Моя воля - вірші й малювання, Бути порізно було б нечесно! Рука об руку! Тільки разом! "Давай сядем перепочити?" Подивись на малюнки... З часом, Наші волі почнуть сходитись. Б'єшся? Бийся з ворогами, Тільки повертайся. Я тобі читанням віршів Буду пам'ятатись... Твої війни, мах мечем в голові художній, Відіб'ються аквареллю на листі порожнім... Все, що чую! Все що бачу! Через руки ллється, А в тобі душа козача знову не здається... Разом ми навік на волі, Хоч й мистецтво різне, Разом в горі, разом в білі, Із картин і віршів...
2020-01-22 06:51:37
9
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2378