Авторка.
Авторка не твоя, Вона креслить всі твої слова. Після реплік у неї крапки, Одна, і ніколи не три. Авторка пише своє, Пише далеко не про святе. Вона не ставить на папері ком, Її слова стають опіком. Авторка пише лихе, Ображене, зле і сухе. І герой у мить стане злодієм, Тим, що вбив героїню, змієм. Авторка не пише добра, Вона зла і єхидна химера. Не розповість про кохання й задарма, Це така у неї карма.
2023-12-19 20:59:12
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2507
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180