Папір
Я не вмію писати весело, Бо так звикла писати про біль, І про те, як ми часом креслимо, Зовсім новий папір. Ми на ньому виводимо літери, Обережно, без помилок, Але не закінчимо, навіть, речення, Через необачний крок. Хтось сказав нам: "Папір пописаний, На ньому текст ще до тебе був!" І тепер, ти немов помішаний, Шукаєш тексту на тім листку. Тобі здається, що бачиш літери, І, що, навіть, читаєш слова, Ти складаєш собі історію, Яку писала не твоя рука. Розлютишся: "Папір пописаний!" Перекреслиш, порвеш на шматки, Й залишишся на всіх ображений, Через те, що повірив в плітки.
2023-06-06 07:38:33
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
АdSSkaуа Su...renь
Залетіло👍🏻☺
Відповісти
2023-06-06 19:02:20
1
Н Ф
Чудовий вірш
Відповісти
2023-06-06 21:36:58
1
Liv
@Н Ф дякую
Відповісти
2023-06-07 05:01:33
1
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8500
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9044