Папір
Liv
Я не вмію писати весело, Бо так звикла писати про біль, І про те, як ми часом креслимо, Зовсім новий папір. Ми на ньому виводимо літери, Обережно, без помилок, Але не закінчимо, навіть, речення, Через необачний крок. Хтось сказав нам: "Папір пописаний, На ньому текст ще до тебе був!" І тепер, ти немов помішаний, Шукаєш тексту на тім листку. Тобі здається, що бачиш літери, І, що, навіть, читаєш слова, Ти складаєш собі історію, Яку писала не твоя рука. Розлютишся: "Папір пописаний!" Перекреслиш, порвеш на шматки, Й залишишся на всіх ображений, Через те, що повірив в плітки.
2023-06-06 07:38:33
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
АdSSkaуа Su...renь
Залетіло👍🏻☺
Відповісти
2023-06-06 19:02:20
1
Н Ф
Чудовий вірш
Відповісти
2023-06-06 21:36:58
1
Liv
@Н Ф дякую
Відповісти
2023-06-07 05:01:33
1
Інші вірші поета
Він зламає їхні життя... Попий води і заспокойся... Дощ Він викрав її із пекла.
Інші поети
Danny
@danny_o91s
tata
@tata4u
Helen Roo
@Helen_Roo
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1662
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2610