Папір

Liv

Я не вмію писати весело, Бо так звикла писати про біль, І про те, як ми часом креслимо, Зовсім новий папір. Ми на ньому виводимо літери, Обережно, без помилок, Але не закінчимо, навіть, речення, Через необачний крок. Хтось сказав нам: "Папір пописаний, На ньому текст ще до тебе був!" І тепер, ти немов помішаний, Шукаєш тексту на тім листку. Тобі здається, що бачиш літери, І, що, навіть, читаєш слова, Ти складаєш собі історію, Яку писала не твоя рука. Розлютишся: "Папір пописаний!" Перекреслиш, порвеш на шматки, Й залишишся на всіх ображений, Через те, що повірив в плітки.

2023-06-06 07:38:33

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

АdSSkaуа Su...renь

Залетіло👍🏻☺

Відповісти

2023-06-06 19:02:20

Н Ф

Чудовий вірш

Відповісти

2023-06-06 21:36:58

Liv

@Н Ф дякую

Відповісти

2023-06-07 05:01:33

Інші вірші поета

Лиш погляд у небо нічне... ... Дощ Щось непристойне

Інші поети

Ann Korzhan

@Anna_Korz

Hannah

@hananahQbanna

White_Fox_

@White_Fox_

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

7138

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17050