Синьйоре...
Я летіла на крилах кохання, Аби Вас зустріти. Я мчала так без вагання, Аби Вас тільки любити. Ви так гарно мені говорили, Синьйоре, Ви так гарно... Але, що ж Ви зі мною зробили? Синьйоре, все марно. Я летіла на крилах кохання, Які Ви мені обломили, Спалили, відірвали і викинули. Синьйоре, Ви мене вбили... Ви ніколи мене не любили.
2023-11-29 19:42:19
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Anataya Vella
Гарно...
Відповісти
2023-12-04 21:12:15
1
Liv
@Anataya Vella дякую
Відповісти
2023-12-04 21:12:58
1
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2376
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673