Вірші
Всі
Летіла чайка...
Летіла чайка над дніпровською водою;
Летіла й бачила, як двоє в самоті
В спекотний день під липою старою,
На гойдалці високій, на горі...
В палкім цілунку свої душі злили,
А потім обіймались, говорили...
Про що? О, не розчула до пуття!
Пташине тіло, сповнене життя,
У блиску сонця ніжного проміння
Парило легко, плавно, гладко, вільно!
Й ті двоє в ніжнім вирі забуття,
У дивну мить любовного томління,
У спалаху палкого почуття...
Втішались: на безлюдді так спокійно!
Лише бджола, траплялося, гула...
1
0
206
Останній день весни
Останній день весни.
П'янкий тріумф травневий.
І ясне сонце, й дощ рясний
У час той полудневий
Завітали...
У гості в гущу лісову
На виступ над рікою,
Де разом на землі
Лежали... ми з тобою,
І тремтіли.
Трималися за руки та хотіли...
Хотіли назавжди отак лежати
Та одне одному багато розказати.
Поки кліщі ховалися в траві,
А шершні цілувались так завзято,
Ти ніжність розливав свою в мені...
Так лагідно водночас й так затято
Леліяв мої руки, обіймав,
Своє лице моїм волоссям оповивши;
Мов соловейко, ти тоді мені співав,
Свою голівоньку в моє плече втопивши.
Цей ліс прекрасне бачив у віках:
Наша любов його не дивувала,
Проте ті миті, що описані в книжках,
Живому лісові ми знову нагадали.
Цей ліс тепер мені назавжди вірний друг,
Бо він мої секрети в своїй гущі
Сховав навіки від усіх недуг,
Що так мене страшать - болючі й злющі..!
2
2
147
Буденність
Буденність - це вона вселяє в мене сум,
Катує день за днем сміливі поривання...
Щодня я чую цей облудний глум:
Відлунюють пороки, мов гадюк сичання.
Марную час я між нечистих масок.
Чи за личинами ховаються дива?
Боюсь, що загублю себе в одній з цих пасток...
Тримаюсь ледве вже, однак іще жива...
Моя душа пригнічена в неволі!
Бо там нахабність - це те саме, що й мораль,
Бо там невігластво - то нагорода долі,
Бо доброта там викликає жаль...
Чому я мушу гнити разом з вами?
Ви до землі "ростете" з кожним днем.
Я ж пориваюсь у високі брами,
Я прагну бруд мерзенний обпекти вогнем!
Своє життя не дам я на поталу:
Звільнюсь від гніту ваших темних сил!
Для когось стану пеклом, а для когось - раєм,
Бо налаштую твердо хід своїх вітрил!
1
1
117
