Я забагато думаю...
Liv
Я забагато думаю часом, І романтизую життя, Через це я буває часто, Плутаю усі почуття. Я забагато думаю завжди, І вигадую те, що пусте, Так брудняться всі сліди правди, І втрачається віра в святе. Я забагато думаю, мабуть, І не так розумію людей, І я плачу услід тим, що йдуть, Вирвавши серце з грудей. Я забагато думаю може, Через це і не люблять мене, Бо я часто до тих вороже, Хто за мене будь-кого уб'є. Я забагато думаю певно, Я сама й розбиваю себе, І немає у цьому більш винних, Окрім самої мене...
2023-05-07 10:11:53
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Микола Мотрюк
Чому така дурнувата закономірність: коли хтось нас починає любити більше ніж ми - ми їх починаємо ігнорувати, уникати, відкидати... і навпаки..?
Відповісти
2023-05-07 22:16:06
2
Інші вірші поета
Лиш погляд у небо нічне... Авторка. Котик Ідеал краси
Інші поети
dog 007
@dog_007
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4981
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2445