Я забагато думаю...
Я забагато думаю часом, І романтизую життя, Через це я буває часто, Плутаю усі почуття. Я забагато думаю завжди, І вигадую те, що пусте, Так брудняться всі сліди правди, І втрачається віра в святе. Я забагато думаю, мабуть, І не так розумію людей, І я плачу услід тим, що йдуть, Вирвавши серце з грудей. Я забагато думаю може, Через це і не люблять мене, Бо я часто до тих вороже, Хто за мене будь-кого уб'є. Я забагато думаю певно, Я сама й розбиваю себе, І немає у цьому більш винних, Окрім самої мене...
2023-05-07 10:11:53
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Микола Мотрюк
Чому така дурнувата закономірність: коли хтось нас починає любити більше ніж ми - ми їх починаємо ігнорувати, уникати, відкидати... і навпаки..?
Відповісти
2023-05-07 22:16:06
2
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8564
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9101