Confused?
Now I'm confused, I thought love was for us to use in a way to amuse, better yet fill our hearts, not to abuse.. I feel torn between what I thought was to be and what apparently now is "The End" of you and me... I fell in love for all the right reasons, I listened to my heart and every second it was beating.. For you and for us and the future that was or is now all a dream.. I'm confused because now nothing we had is what it seemed.. Lies have unfolded, my heart has been deceived.. You were it's every beat and the reason that I breath, But you chose to throw that away and rip my heart out of me.. Now I stand alone, mind gone, hole the size of your hand in me.. You stand there with that smirk you wear, my heart still beating in your hand as you're ready to leave.. You walk away and take away everything I thought I need, To survive on which I rely, but wait I'm still breathing.. Now I'm confused because who knew life without you could be achieved.. You never made me you only gave me a false sense of security.. Funny thing is you didn't win, my heart's not broken just bruised.. You throw it down attempting to break it, but I stand strong....now who's confused? ©2015-2018
2018-10-09 06:26:58
3
0
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
52
9
1917
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
99
16
7473