лемніската бернуллі (ні)
Last_samurai
безіменний герой неминучої п'єси не вміє жалітись на втому-антракт. бажає змінити незручності слова на більш зрозумілу мову: комедії. імпровізації. обладунків? так? спішить врятувати незатишно-пряну принцесу під ризик примарної думки. корунди тюльпанів хизуються на щиті. щасливий знак? звичайно, якщо це ти. ☻
2021-06-26 07:00:35
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Самоскид!
лол
Відповісти
2021-06-26 14:32:15
Подобається
Олег Шаула
@Самоскид! ржака обоссака
Відповісти
2021-06-26 16:09:23
1
Last_samurai
@Самоскид! лмао
Відповісти
2021-06-28 08:45:55
1
Інші вірші поета
ми обираємо?/кс3 Пару натяків на долонях казка на ніч/кс3 шлях до/кс3
Інші поети
MARI
@marsikitsme
Ната
@MataMark
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3611
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4618