лемніската бернуллі (ні)
Last_samurai
безіменний герой неминучої п'єси не вміє жалітись на втому-антракт. бажає змінити незручності слова на більш зрозумілу мову: комедії. імпровізації. обладунків? так? спішить врятувати незатишно-пряну принцесу під ризик примарної думки. корунди тюльпанів хизуються на щиті. щасливий знак? звичайно, якщо це ти. ☻
2021-06-26 07:00:35
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Самоскид!
лол
Відповісти
2021-06-26 14:32:15
Подобається
Олег Шаула
@Самоскид! ржака обоссака
Відповісти
2021-06-26 16:09:23
1
Last_samurai
@Самоскид! лмао
Відповісти
2021-06-28 08:45:55
1
Інші вірші поета
діалог? 3:33 a.m. як уникнути надкосмічної катастрофи/кс3 Чергова казочка
Інші поети
Cara Ebon
@caraebon
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3579
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4993