лемніската бернуллі (ні)
Last_samurai
безіменний герой неминучої п'єси не вміє жалітись на втому-антракт. бажає змінити незручності слова на більш зрозумілу мову: комедії. імпровізації. обладунків? так? спішить врятувати незатишно-пряну принцесу під ризик примарної думки. корунди тюльпанів хизуються на щиті. щасливий знак? звичайно, якщо це ти. ☻
2021-06-26 07:00:35
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Самоскид!
лол
Відповісти
2021-06-26 14:32:15
Подобається
Олег Шаула
@Самоскид! ржака обоссака
Відповісти
2021-06-26 16:09:23
1
Last_samurai
@Самоскид! лмао
Відповісти
2021-06-28 08:45:55
1
Інші вірші поета
нагадування суржиковірш словохтивцям присвячується Сама собі тюрма/кс3
Інші поети
Yantsya
@jankaa
BON BON
@bon_bon_c0xu
Vitalina Shepel
@Vitalina_kiss
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4792
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3721