лемніската бернуллі (ні)
Last_samurai
безіменний герой неминучої п'єси не вміє жалітись на втому-антракт. бажає змінити незручності слова на більш зрозумілу мову: комедії. імпровізації. обладунків? так? спішить врятувати незатишно-пряну принцесу під ризик примарної думки. корунди тюльпанів хизуються на щиті. щасливий знак? звичайно, якщо це ти. ☻
2021-06-26 07:00:35
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Самоскид!
лол
Відповісти
2021-06-26 14:32:15
Подобається
Олег Шаула
@Самоскид! ржака обоссака
Відповісти
2021-06-26 16:09:23
1
Last_samurai
@Самоскид! лмао
Відповісти
2021-06-28 08:45:55
1
Інші вірші поета
ogolena/кс3 красномовніше нікуди немодно де ти живеш, га?
Інші поети
Mazurok
@Mazurok
Ledi_Alina03
@Ledi_Alina03
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1866
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1697