як уникнути надкосмічної катастрофи/кс3

Last_samurai

Коли (неймовірно) на відстані паралаксу у сотні парсеків (найближчим хоч стати зміг) ти будеш, ввімкни наддзвінкий кришталевий сміх, відлунням врочистим щоб він поміж тиші слався. На звук той в тунелі порину тебе шукати, спаплюжена пристрастю до кротовин життя. Напевне, незвиклим до пафосу та звитяг незручно терпіти цинічного злого ката - сумління, яке щонайкраще було б запхати до геть незалатаних чорних уявних дір. Можливо, скоріше наважилась би тоді свідомий баласт зорельоту - моєї хати у космос відкритий відправити незворотно. Сміливо дивитись у Місяця вічі та твій Марс цілувати в червоні вогкі вуста надспраглим сухим, від бажання змарнілим ротом. Коли вже підкориш настирні протуберанці, що тіло бажають віддати сузір'ю Пса, приходь на світанні крізь терни, будь ласка, сам катарсисом сну, у якому прокинусь вранці посеред дерев, що розквітнуть метеоритно. Посеред яскравої ковдри з барвистих трав я мовчки скажу, щоб з собою мене забрав, допоки цей Всесвіт наважиться майоріти. Зухвале цунамі - безкрайній космічний простір Захопить легені зненацька у біль-колапс. Не вирвешся раптом з квазарів огидних лап, Натисни на кнопку зелену, хоч це не просто. Коли живі трупи (мов зомбі) повз тебе кволо штовхатимуть мертвими душами до труни, як втомишся з самодеструкції - подзвони. Не бійся. Мій номер - твоє рятувальне коло.

2021-05-10 21:23:44

11

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Настасья Агапова

Это теперь мое любимое))

Відповісти

2021-05-10 21:24:49

1

Лео Лея

Чи є щось на світі, що ти міг би не описати? Напевно, немає такого. Якщо катастрофа вже вийшла в безмежний Всесвіт, то слова тут зайві. Читаю і просто насолоджуюсь віршем👍

Відповісти

2021-05-11 07:50:30

Подобається

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2226

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

45

8

3636