Напідпитку із Джеком
Напідпитку від ілюзій, напідпитку від життя. Напідпитку мої друзі, і немає каяття Волоцюгам та п'яницям. В голові моїй живуть. Дайте вже мені рушницю! Бо інакше - не помруть. Я не з тих, хто п'є все підряд, Та залежить все від свята. Вип'ю келих - ставлю в ряд, Де моя піньята? Напідпитку від пошани, напідпитку від нудьги Я на серці шию рани, напідпитку до снаги Стати генієм й героєм. І померти за мету. В голові моїй - ще троє. Їм інтриги я плету. Говорю я сам з собою, Всупереч тобі. Я танцюю та ще троє Підтанцьовують мені. Напідпитку від свавілля, від омани і брехні. Напідпитку від весілля, наречені ж-бо дурні. Напідпитку від розмови, напідпитку від мовчань. Як не розумієш мови - відмовляйся від повчань! А на чай залишу трьох лиш. Нудьгу й біль візьми й залиш. Досить в світі є героїв. Та нема як ти, облиш. Напідпитку - треба більше, для смачного відчуття, Що мої найкращі вірші - то сп'яніння й забуття. Напідпитку від огиди, напідпитку від людей. В голові моїй - сновиди, не спиняють плин ідей. Грають арфи в голові, Там Орфей і Енеїда. Та не вірю я молві Про людину й людоїда. Напідпитку від турботи, від обіймів та нудьги. Напідпитку від гидоти, не з тієї встав ноги. Напідпитку від роботи, сам з собою граю гру. Народився - не в суботу, тож в неділю - не помру! (спільно з моїм побратимом https://www.surgebook.com/jackr) Изображение: Pinterest
2019-08-19 20:58:31
14
19
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (19)
Last_samurai
официально я рожусь через час и 24 мин
Відповісти
2019-08-20 04:44:04
Подобається
Last_samurai
Благодарю, я благоразумно называю это "с новым годом жизни" Ух ты! Если бы смайлики ещё отображались у меня 🙃
Відповісти
2019-08-20 04:49:10
1
Last_samurai
взял второй телефон. Вижу🥰 Благодарю!!!
Відповісти
2019-08-20 04:51:34
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5770
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12541