Напідпитку із Джеком
Напідпитку від ілюзій, напідпитку від життя. Напідпитку мої друзі, і немає каяття Волоцюгам та п'яницям. В голові моїй живуть. Дайте вже мені рушницю! Бо інакше - не помруть. Я не з тих, хто п'є все підряд, Та залежить все від свята. Вип'ю келих - ставлю в ряд, Де моя піньята? Напідпитку від пошани, напідпитку від нудьги Я на серці шию рани, напідпитку до снаги Стати генієм й героєм. І померти за мету. В голові моїй - ще троє. Їм інтриги я плету. Говорю я сам з собою, Всупереч тобі. Я танцюю та ще троє Підтанцьовують мені. Напідпитку від свавілля, від омани і брехні. Напідпитку від весілля, наречені ж-бо дурні. Напідпитку від розмови, напідпитку від мовчань. Як не розумієш мови - відмовляйся від повчань! А на чай залишу трьох лиш. Нудьгу й біль візьми й залиш. Досить в світі є героїв. Та нема як ти, облиш. Напідпитку - треба більше, для смачного відчуття, Що мої найкращі вірші - то сп'яніння й забуття. Напідпитку від огиди, напідпитку від людей. В голові моїй - сновиди, не спиняють плин ідей. Грають арфи в голові, Там Орфей і Енеїда. Та не вірю я молві Про людину й людоїда. Напідпитку від турботи, від обіймів та нудьги. Напідпитку від гидоти, не з тієї встав ноги. Напідпитку від роботи, сам з собою граю гру. Народився - не в суботу, тож в неділю - не помру! (спільно з моїм побратимом https://www.surgebook.com/jackr) Изображение: Pinterest
2019-08-19 20:58:31
14
19
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (19)
Last_samurai
официально я рожусь через час и 24 мин
Відповісти
2019-08-20 04:44:04
Подобається
Last_samurai
Благодарю, я благоразумно называю это "с новым годом жизни" Ух ты! Если бы смайлики ещё отображались у меня 🙃
Відповісти
2019-08-20 04:49:10
1
Last_samurai
взял второй телефон. Вижу🥰 Благодарю!!!
Відповісти
2019-08-20 04:51:34
1
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1656
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2508