3/21(?)
Я мовчу надто голосно, щоб добирати слів.
Стіни плачу в оселі - тюрма зі стін.
Все викурюю біль. А недопалок туги зтлів
В попел серця, який розвіваю на власну тінь
Чорно-білого фото, де ми посміхались вдвох.
Обіймав там коліна твої, мов останній смерд...
Знай, якщо крізь життя так говорить зі мною Бог -
Оберу, безперечно, смерть.
...
2021-03-20 11:12:12
12
8