забирай/кс3

Last_samurai

тут не можна (не варто) про стан цей писати. про завзяття розпалене. вщент розуміння скуйовджене вітром, патлаті всі думки (надважливі). а ще мої пальці загрубли від п'яльців та шрамів (геть уявних, без них починала дарма візерунок, він тягнеться ниткою з серця, надчервоною, наче рум'янець калин). невблаганніший вирок з усіх - часоплин, маю встигнути. вибір (якого нема) у відлунні нейронних співаючих терцій вже зробили за мене. як сонце у рамі сходить вишитий простір в безмежну блакить. кілька змахів незграбних - і хвилі тонкі на пелюстці застигнуть сапфіром яскравим. я не вмію страшніше образити сенс, що шукати не слід (тільки слід). інша справа, ось фантазія колір нестримно несе. мої рухи непевні, кумедні та кволі. (мабуть, варто обрати готове зі схем) не очікуй чогось надзвичайного, справді: перший комом млинець (тобто, перший стібок вже крокує абстрактно-твоїм (і нічим). майоріє світанням, проте уночі перетвориться в полум'я синє, лихе. не змагатись у вічно зникаючий правді я хотіла. дарма, бо вона мимоволі осипає бентежно спричинений квіт: був розпущений ревно між ребрами від пари поглядів, слів, метаданих на рунах (що життя розкидає, зневірене вкрай). не очікуй (очікуй) жахіття в дарунок. все, що зможу - віддам. ну а ти - забирай.

2021-05-24 08:56:36

9

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Самоскид!

обкладинка топ дівчинка яка дивиться скільки залишилось в пляшці пробрала до сліз

Відповісти

2021-05-25 09:31:20

1

Last_samurai

@Самоскид! як там кажуть, ємності - наполовину тимчасові?🌚

Відповісти

2021-05-25 09:32:08

1

Лео Лея

Чудово, просто чудово! 👍

Відповісти

2021-05-25 13:50:16

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5633

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1425