забирай/кс3

Last_samurai

тут не можна (не варто) про стан цей писати. про завзяття розпалене. вщент розуміння скуйовджене вітром, патлаті всі думки (надважливі). а ще мої пальці загрубли від п'яльців та шрамів (геть уявних, без них починала дарма візерунок, він тягнеться ниткою з серця, надчервоною, наче рум'янець калин). невблаганніший вирок з усіх - часоплин, маю встигнути. вибір (якого нема) у відлунні нейронних співаючих терцій вже зробили за мене. як сонце у рамі сходить вишитий простір в безмежну блакить. кілька змахів незграбних - і хвилі тонкі на пелюстці застигнуть сапфіром яскравим. я не вмію страшніше образити сенс, що шукати не слід (тільки слід). інша справа, ось фантазія колір нестримно несе. мої рухи непевні, кумедні та кволі. (мабуть, варто обрати готове зі схем) не очікуй чогось надзвичайного, справді: перший комом млинець (тобто, перший стібок вже крокує абстрактно-твоїм (і нічим). майоріє світанням, проте уночі перетвориться в полум'я синє, лихе. не змагатись у вічно зникаючий правді я хотіла. дарма, бо вона мимоволі осипає бентежно спричинений квіт: був розпущений ревно між ребрами від пари поглядів, слів, метаданих на рунах (що життя розкидає, зневірене вкрай). не очікуй (очікуй) жахіття в дарунок. все, що зможу - віддам. ну а ти - забирай.

2021-05-24 08:56:36

9

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Самоскид!

обкладинка топ дівчинка яка дивиться скільки залишилось в пляшці пробрала до сліз

Відповісти

2021-05-25 09:31:20

1

Last_samurai

@Самоскид! як там кажуть, ємності - наполовину тимчасові?🌚

Відповісти

2021-05-25 09:32:08

1

Лео Лея

Чудово, просто чудово! 👍

Відповісти

2021-05-25 13:50:16

Подобається

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

40

11

1175

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

49

6

776