забирай/кс3
тут не можна (не варто) про стан цей писати.
про завзяття розпалене. вщент
розуміння скуйовджене вітром, патлаті
всі думки (надважливі). а ще
мої пальці загрубли від п'яльців та шрамів
(геть уявних, без них починала дарма
візерунок, він тягнеться ниткою з серця,
надчервоною, наче рум'янець калин).
невблаганніший вирок з усіх - часоплин,
маю встигнути. вибір (якого нема)
у відлунні нейронних співаючих терцій
вже зробили за мене. як сонце у рамі
сходить вишитий простір в безмежну блакить.
кілька змахів незграбних - і хвилі тонкі
на пелюстці застигнуть сапфіром яскравим.
я не вмію страшніше образити сенс,
що шукати не слід (тільки слід). інша справа,
ось фантазія колір нестримно несе.
мої рухи непевні, кумедні та кволі.
(мабуть, варто обрати готове зі схем)
не очікуй чогось надзвичайного, справді:
перший комом млинець (тобто, перший стібок
вже крокує абстрактно-твоїм (і нічим).
майоріє світанням, проте уночі
перетвориться в полум'я синє, лихе.
не змагатись у вічно зникаючий правді
я хотіла. дарма, бо вона мимоволі
осипає бентежно спричинений квіт:
був розпущений ревно між ребрами від
пари поглядів, слів, метаданих на рунах
(що життя розкидає, зневірене вкрай).
не очікуй (очікуй) жахіття в дарунок.
все, що зможу - віддам.
ну а ти -
забирай.
24.05.2021
9
5