Для дорослих вже див нема?

Last_samurai

Диви, для дорослих вже - див нема, лиш самі проблеми: нічого, ніколи, нікому (бо це - дарма, інакше - залежність, сума, тюрма...) Не вслухайся в теми, боронь тебе демон страшенно глибоких вод торкнутися раптом рукою (або думками), занурився трохи - скажи "прощавай" от-от. Існуй поверхневим, життя під прицілом камер взнаки тобі дасться примірником з домовин небесних табу, що насправді за Рай від лиха. Як хочеш програти, не варто й змагатись. "Win"? Напишуть "game over" в кінці, так поводься тихо. Вночі не гуляй - краще спи. Бережи ключі, віддзвонюй щомиті, хвилини знайомим, мамі. Якщо тобі тяжко - усміхнено промовчи, якщо тобі радісно - певне, отримав money? Чужих оминай і не їж аргументів з рук, не смій сподівань будувати з повітря в замки. Дзвони психіатру, як стисне аб'юз навкруг і навіть не думай змінити хоч щось назавтра. Та перевіряй, точно вимкнув на кухні газ (ще праску). А двері - на ключ, на обличчя - маску, читай надконформні цитати з відомих гасл, бо там бути іншим - принизливіша відмазка. Молися щоденно так ревно, щоб ладан й піт змінив прийняттям безпорадність у безнадії. Дитинство в дорослих мандрує свій хресний хід. Казки та обійми, на жаль, вже чомусь не діють. Жахайсь розуміння, тернистих його доріг, страшних словокуль злої ніжності, що зурочить твої інтереси та цінності, ніби гріх. Не лізь до чужого, хоч бачать чудово очі Що то є - твоє. І для тебе. На кожен день знайди собі привід, маршрут, ритуал, погодні умови, що без катаклізмів, й безпечний дзен... Ще вчора - дитина, чому ж застарий сьогодні? Диви: для дорослих вже - див нема, а є лиш "потрібний" вибір, що доля уявна зробила за них сама. Не скинути з шиї того ярма... У тебе також не вийде? 1/?9 *інші обереш у блоги, бо коротші*

2021-04-20 08:36:52

16

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Самоскид!

@ϟiegfrieda ϟchloϟϟmann з похорон

Відповісти

2021-04-20 10:21:32

1

Лео Лея

Це правда. Дорослим важко вірити в дива))

Відповісти

2021-04-20 14:24:29

Подобається

Сніданок з Едемом

Це просто шедеврально! Просльозився🤧Браво!👏👏👏

Відповісти

2021-04-20 19:30:40

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

6206

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

2042