Fine
Legean_34
Pourquoi dans la vie, faut il toujours aller bien ? Pourquoi a-t-on toujours peur de se confier à quelqu'un ? Pourquoi tout le monde nous laisse tomber au moment où nous avons le plus besoin d'eux ? Pourquoi n'est-ce pas si simple d'être heureux ? Pourquoi suis-je associable ? Pourquoi ai-je l'impression d'être un grain de sable ? Pourquoi est-ce que j'accorde toujours trop facilement ma confiance aux gens ? Et pourquoi eux ne s'excusent-ils jamais platement ? Pourquoi je ne fais jamais ce que l'on attend de moi ? Pourquoi ne suis-je même pas capable de me réjouir de ce que l'on a ? Pourquoi je ne suis pas jolie ? Pourquoi est-ce que je ne ressens que de la mélancolie ? Pourquoi on dit que je suis cruelle ? Alors que je fais tout pour ne pas l'être ? Pourquoi je n'ai pas de réponses à ces questions ? Pourquoi n'ai-je pas la perfection ?
2020-10-19 10:27:50
4
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Legean_34
@KAYSEE 😊
Відповісти
2020-10-19 11:38:15
2
Luna Gerta
En effet, tant de questions sans réponses 😞 Je me suis reconnue dans ces vers, et même si ce ne sont "que" des questions, il y a vraiment une forte sensation ! J'ai vu que tu allais mieux, tant mieux 😊❤
Відповісти
2020-10-29 23:12:17
Подобається
Legean_34
@Luna Gerta je réponds vraiment tard, désolée, mais merci pour ton commentaire ❤️ je pense que nous sommes beaucoup à se poser ce genre de question, ça serait tellement bien d'avoir des réponses x) J'espère que tu vas bien toi aussi 😊
Відповісти
2021-05-24 17:20:17
Подобається
Інші вірші поета
Heart Glittering eyes Past
Інші поети
Gamila
@mariam_wael_2evw
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1358
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11445