Fine
Legean_34
Pourquoi dans la vie, faut il toujours aller bien ? Pourquoi a-t-on toujours peur de se confier à quelqu'un ? Pourquoi tout le monde nous laisse tomber au moment où nous avons le plus besoin d'eux ? Pourquoi n'est-ce pas si simple d'être heureux ? Pourquoi suis-je associable ? Pourquoi ai-je l'impression d'être un grain de sable ? Pourquoi est-ce que j'accorde toujours trop facilement ma confiance aux gens ? Et pourquoi eux ne s'excusent-ils jamais platement ? Pourquoi je ne fais jamais ce que l'on attend de moi ? Pourquoi ne suis-je même pas capable de me réjouir de ce que l'on a ? Pourquoi je ne suis pas jolie ? Pourquoi est-ce que je ne ressens que de la mélancolie ? Pourquoi on dit que je suis cruelle ? Alors que je fais tout pour ne pas l'être ? Pourquoi je n'ai pas de réponses à ces questions ? Pourquoi n'ai-je pas la perfection ?
2020-10-19 10:27:50
4
15
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (15)
Legean_34
@KAYSEE 😊
Відповісти
2020-10-19 11:38:15
2
Luna Gerta
En effet, tant de questions sans réponses 😞 Je me suis reconnue dans ces vers, et même si ce ne sont "que" des questions, il y a vraiment une forte sensation ! J'ai vu que tu allais mieux, tant mieux 😊❤
Відповісти
2020-10-29 23:12:17
Подобається
Legean_34
@Luna Gerta je réponds vraiment tard, désolée, mais merci pour ton commentaire ❤️ je pense que nous sommes beaucoup à se poser ce genre de question, ça serait tellement bien d'avoir des réponses x) J'espère que tu vas bien toi aussi 😊
Відповісти
2021-05-24 17:20:17
Подобається
Інші вірші поета
Glittering eyes Heart Past
Інші поети
泽明 王
@WangZeMing_Z85
mystic_eternity
@mystic_eternity
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2383
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2803