Past
Quand j'étais enfant, j'écrivais des poèmes. Des poèmes, semblables à milles autres poèmes. Pourtant, moi seul les voyaient comme ils étaient réellement. Je voyais la légèrement ondulation de la feuille, là où de douces gouttes s'étaient échappées de mes yeux, J'entendais le cris de douleur que ces phrases reflétaient. Je sentais le désespoir à travers mes mots hargneux. Je me souvenais de ces pensées, qui n'arrivait même pas à traduire ce que je ressentais. Quand j'ai eu le courage de le montrer, Les gens ont répliqués : ꧁- Comment peux-tu décrire cette tristesse, si tu ne la ressens pas ? ꧂ Leur moqueries m'avait faite réfléchir à ça. Je n'étais pas triste ; J'étais désespérée Et personne ne me comprenait. J'ai alors pris la route de la neutralité Où l'on arrêtait de me prendre en pitié. Legean_34
2020-10-12 17:15:12
11
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5530
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1820