Україна-мати
Вийшла зранку на ґанок Україна-мати, І почала важкі та гіркі сльози проливати, Покидають її доньки та сини, Більше вже не бачать про матір кольорові сни, Зібрались діти-квіти десь на чужину, Полишають скорбну матір одну, А Україна-мати до ніг впала, Та лишитись слізно благала: «Хіба для цього я вас народила?, - з голосінням запитала мати-Україна, - для кого ж віками на Голгофі я страждала? Вас малими від злості ворогів оберігала. Діти, хіба ж нема зі мною вам добра? Пам'ятайте, що немає на чужині вашого батька-Дніпра. Чи ви вже забули солов'їні колискові пісні? Хіба ви вже забули нашої слави героїчні дні? Я ж для вас ночами рушники вишивала. Якого добра я для вас, діти, ще не дістала?». Подивились діти на Україну-мати і сказали: «Мамо, але ж ми від народження волі не знали. Ми відчуваємо, що з тобою, мати, нам долі не буде. Бо заковані в кайдани наші найкращі люде. Так, мамо, ми бились за тебе віками. Та ми вічно будемо роздерті ворогами. Мамо, ти не думай, що це зрада Іуди. Краще нам в далеких краях буде», Захиталась і заридала від цих слів мати-Україна, Ледве тримались, хоч відчувала, що вже безсила: «Не буду я вас, діти, за ваші слова проклинати, Не зможу я вас зі злістю прогнати, Як не хочете мене від пекельних мук рятувати, Буду сама свій вік на цій землі доживати». Шлях своїх дітей, вона благословила, І в одну мить стала вся сива, Поїхали на чужину рідні діти, А мати поклала їм вузлик з насінням, де були мальви квіти, Ще й грудку рідної землі поклала, Відривала від серця, від болю стогнала, Діток своїх вона перехрестила, Відчувала, що покидає її вже сила, Провела дітей і шукала порятунок від важких дум, Щоб розвіяти свій полиновий сум, Прийшла Україна-мати до Дніпра, І сказала: «Останньої надії, у нас вже нема». Кинулась у воду, її душу та серце печаль роздирала, Та її тіло велика вода не забрала, І тоді мати-Україна зрозуміла, Вона дочекається з чужини хоч одного сина, Тепер вона за своїх дітей щоночі Бога молила, Така вже в України-матері місія життя єдина. * Моя робота на XII Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка у 2021/2022 навчальному році. P. S. З цим віршем я виграла конкурс ❤️.
2021-11-19 22:30:53
11
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Сандра Мей
Красуне ти як? Все добре?
Відповісти
2022-02-25 20:21:19
Подобається
Lelyana_ art
Відповісти
2022-02-25 20:21:35
1
Сандра Мей
@Lelyana_ art 😊це добре
Відповісти
2022-02-25 20:22:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4228
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3370