Хто я?
Всесвіту, скажи мені хто я? Чи сьогодні живу своє життя? У свого відображення в дзеркалі я щодня питаю, Які ще таланти й призначення у собі зберігаю? Я знаю, що народжена для того аби творити, Щоб свою душу у вірші перетворити, Та на яких шляхах місця під сонцем собі шукати? Як довго я буду в чужих тернах блукати? Так, я вже вийшла із незнання й страждання темних печер, Спогади мозок про які так і не стер, Коли ж я знайду призначену для мене зірку провідну? А потім стану півонією і розквітну, Буду світити ясніше, ніж сонце ясне, І прокляття злих людей мене омине, Це колись станеться, я точно знаю, Бо до Всесвіту свої думи давно посилаю.
2022-11-01 20:05:03
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую 😘
Відповісти
2022-11-02 05:18:04
Подобається
Сандра Мей
Ого, як на мене це чудово. Є над чим задуматись. По правді й в мене виникають такі думки. І я просто у захваті від вашого опису й пориву думок. Авторе ти молодець❤️.
Відповісти
2022-11-02 06:05:49
1
Lelyana_ art
@Сандра Мей Дякую 😊
Відповісти
2022-11-02 06:07:37
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3254
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9080