Хто я?
Всесвіту, скажи мені хто я? Чи сьогодні живу своє життя? У свого відображення в дзеркалі я щодня питаю, Які ще таланти й призначення у собі зберігаю? Я знаю, що народжена для того аби творити, Щоб свою душу у вірші перетворити, Та на яких шляхах місця під сонцем собі шукати? Як довго я буду в чужих тернах блукати? Так, я вже вийшла із незнання й страждання темних печер, Спогади мозок про які так і не стер, Коли ж я знайду призначену для мене зірку провідну? А потім стану півонією і розквітну, Буду світити ясніше, ніж сонце ясне, І прокляття злих людей мене омине, Це колись станеться, я точно знаю, Бо до Всесвіту свої думи давно посилаю.
2022-11-01 20:05:03
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую 😘
Відповісти
2022-11-02 05:18:04
Подобається
Сандра Мей
Ого, як на мене це чудово. Є над чим задуматись. По правді й в мене виникають такі думки. І я просто у захваті від вашого опису й пориву думок. Авторе ти молодець❤️.
Відповісти
2022-11-02 06:05:49
1
Lelyana_ art
@Сандра Мей Дякую 😊
Відповісти
2022-11-02 06:07:37
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1746
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1447