Стосовно прочитання датованих софійських графіті розгорнулася суперечка, пов’язана насамперед із уточненням часу закладення собору. Літописи фіксують два «дні народження»: Новогородський літопис — 1017 р., «Повість минулих літ» — 1037 р. Проте В. Корнієнко виявив низку ранніх дат, що суперечать ідеї заснування Софії не лише у 1037, а й у 1017 р.
Як говорить В. Корнієнко: «На сьогодні найбільш раннім написом, що чітко читається, є 1019 р. Є запис, який, на нашу думку, могли виконати у 1018 р., проте остання цифра не збереглася, тож найбільш пізньою датою цього запису може бути і 1021 р. Хай там як, уже у другому десятилітті 11 ст. Софія стояла і була розписана фресками. Ці дати перекреслюють і 1017 р., адже Ярослав не міг створити такого грандіозного храму за декілька років. Крім того, знайдено дати 1028 і 1033 р.».
Найпалкіші суперечки викликає графіті, виконане на фресці Св. Василія Великого у Георгіївському вівтарі. На думку Н. Нікітенко і В. Корнієнко, воно містить дату — 6530 рік від створення світу, тобто 1022 рік, і супровідний напис: «О Пасце златой Господственной дни прoсти» («У 1022 р. в дні Золотого Господственного Великодня будьте уважні, пильнуйте»). Цього року справді збіглися два великі церковні свята — Великдень і Благовіщення, що називали істинним, Господственним Великоднем і пов’язували із цією подією друге пришестя Христа. Якщо, зробивши припущення, що Софію було закладено і побудовано не пізніше цього року, взяти зазначені у святцях дати освячення собору — 4 листопада і 11 травня — і накласти їх на тогочасний календар, враховуючи, що такі урочисті акти здійснювалися у неділю, вийде, що храм було закладено 4 листопада 1011 р., тобто ще за князя Володимира, а освячення престолу, яке ознаменувало відкриття собору, відбулося 11 травня 1018 р. Це означає, що Ярослав Мудрий не заклав Софію, як розповідають літописи, а тільки завершив розпочате батьком у 1016—1018 рр., додавши у початковий проект кілька змін (приміром, власну усипальницю)».
- За популярністю
- Спочатку нові
- По порядку