Анаконда
Бережися, коли довіряєш, бо в прірву тебе кинуть, Знайомі, що небезпечніше незнайомців, Секрети продадуть, а душу розірвуть, Пам'ятай про це, коли ще в тебе є сонце, Анаконда розлючена ніколи не спить, Буде грати з тобою на ножах, Вона хоче відчувати себе володаркою століть, Та потерпить вона ще свій крах, Нечесно робити зло, в неї права немає, Ти дратуєш анаконду, бо її вразливе місце знаєш, Те, що скоро себе сама погубить, вона ще не знає, В хитрій грі, ти змію переграєш, Вона забула, що не має отрути, Тому твоїх мрій, анаконді не отруїти, Своєї злості і жаги помсти, вона ніяк не хоче забути, Та не спалити їй, в твоєму саду всі квіти, Найдорожчі - можуть стати ворогами, Та ти сильніше, ніж їх чорна правда, Не може несправедливість тривати віками, Бумерангом ще повернеться їм ця зрада.
2020-09-13 20:24:34
4
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9112
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2031