Анаконда
Бережися, коли довіряєш, бо в прірву тебе кинуть, Знайомі, що небезпечніше незнайомців, Секрети продадуть, а душу розірвуть, Пам'ятай про це, коли ще в тебе є сонце, Анаконда розлючена ніколи не спить, Буде грати з тобою на ножах, Вона хоче відчувати себе володаркою століть, Та потерпить вона ще свій крах, Нечесно робити зло, в неї права немає, Ти дратуєш анаконду, бо її вразливе місце знаєш, Те, що скоро себе сама погубить, вона ще не знає, В хитрій грі, ти змію переграєш, Вона забула, що не має отрути, Тому твоїх мрій, анаконді не отруїти, Своєї злості і жаги помсти, вона ніяк не хоче забути, Та не спалити їй, в твоєму саду всі квіти, Найдорожчі - можуть стати ворогами, Та ти сильніше, ніж їх чорна правда, Не може несправедливість тривати віками, Бумерангом ще повернеться їм ця зрада.
2020-09-13 20:24:34
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12272