Рай
Кожної ночі, коли ти спиш, я оберігаю твої солодкі сни, мій милий, Коли присипав тебе сніг у морозну ніч, то я відчула наскільки ти для мене цінний, Твій голос лілейний, він як солодко-медова течія, Будити щоранку тебе ніжним поцілунком - мрія моя, Ці слова мило-ніжні для тебе, вони назавжди твої, Ти віднайшов ті скарби і перли, що заховані були у душі моїй на самому дні, Ти сам запросив мене у квітучий сад кохання, Щоб засинати там ніжно, дихати в такт одне одному з ночі до світання, Твої обійми сонячні та тендітні, як сакури пелюстки, Ми у тому саду знайшли веселки ростки, Ти як завжди торкаєшся мого волосся золотого, Щоб відчути карамельний смак щастя молодого, Якщо це найчистіша та найніжніша любов у світі, то хай вічно триває, У поцілунках квітковий дощ йти не припиняє, Бо лілейна півонія не могла без свого казкового розпуститись, Тепер вона може лише у діамантово-карих очах розчинитись, Ти найкраще, що було у моєму чорно-білому житті, Я бачу, як ти обвиваєш моє серце теплим подихом у майбутті, Ти і далі мене рожевим туманом молодо-ніжного відчуття огортай, Лише з тобою я знаю, що таке справжній рай. *Коханому
2021-03-23 21:17:10
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Прекрасно😍😍😍Дякую, серденько))))
Відповісти
2021-03-23 22:24:00
1
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Все для тебе😻
Відповісти
2021-03-23 22:24:20
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1438
La lune
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1172