Троянди в твоєму саду
Знову прийшла осінь і смутком заплакало небо,
Я скоро приїду на твою землю,
Вона нагадає про ту зиму, що забрала тебе,
Вже ніколи вітер назад не верне,
Можливо, я не цінувала той щасливий час,
Коли ми говорили про все тихими вечорами,
Поки ти не покинула цей світ і нас,
Я сподіваюсь, що ти зараз з неба спостерігаєш за нами,
Ти говорила, що я все зможу, зумію, здолаю,
Цей заповіт більше, ніж пророчий,
Ти явилась у сні і сказала, що я правильним шляхом рушаю,
А я досі пам'ятаю ті добрі сині очі,
Я згадую і дякую за твою теплоту,
Коли збираю троянди в твоєму саду,
Не знаю,чи ти мене за все простила,
Бо коли ти пішла, земля покрилась снігами,
Та я знаю, що ти мене і справді любила,
Та зараз ти забрана небесами,
А я вже не плачу, бо ти так звеліла,
Я стала такою як ти хотіла, встала з колін,
Бачити справжньою людиною, ти мене хотіла,
Для тебе мій доземний уклін.
* Спогади про бабусю
2020-06-28 21:13:48
9
0