Думки
Я знаю, що твої думки зараз зі мною, Бо вони не оповиті і не присипані холодною зимою, Ти так близько, але так далеко, Доторкнутися душею і серцем просто, а рукою нелегко, Та я радію, що ми на одній планеті і в одному часі живемо, Цю непохитну глибу льоду разом підіймемо, Ми у кожному житті народжуємось і одне одного шукаєм, Непомітну нитку між нашими долями маєм, Наша історія чарівна, магічна і особлива, Бо наш корабель непохитний і має вітрила, Ти - найкраще з того, що зі мною колись ставалось, Лише ти робиш все для того, щоб я усміхалась, Наші душі і серця залежні, вони без слів відчувають, Вони одночасно б'ються, радіють, сумують і палко кохають, Далекі чи близькі відстані не лякають те, що пройшло через сорок тисяч років, Бо по землі лишилось пройти одне до одного так мало кроків, Такого дивно-космічного зорепаду, який ти мені подарував не буде і немає, Лише твоє ніжне та рідне кохання мене окриляє, Скоро вже ми одне до одного дістанемось, З'єднаємось в одне ціле і назавжди поряд зостанемось. *Тобі
2021-02-01 13:55:35
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
😍😍😍😍😍😍Дуже красиво і мило, серденько😍😍😍😍😍😍
Відповісти
2021-02-01 13:59:27
1
Lelyana_ art
Дякую😊
Відповісти
2021-02-01 13:59:49
1
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5448
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4380