Думки
Я знаю, що твої думки зараз зі мною, Бо вони не оповиті і не присипані холодною зимою, Ти так близько, але так далеко, Доторкнутися душею і серцем просто, а рукою нелегко, Та я радію, що ми на одній планеті і в одному часі живемо, Цю непохитну глибу льоду разом підіймемо, Ми у кожному житті народжуємось і одне одного шукаєм, Непомітну нитку між нашими долями маєм, Наша історія чарівна, магічна і особлива, Бо наш корабель непохитний і має вітрила, Ти - найкраще з того, що зі мною колись ставалось, Лише ти робиш все для того, щоб я усміхалась, Наші душі і серця залежні, вони без слів відчувають, Вони одночасно б'ються, радіють, сумують і палко кохають, Далекі чи близькі відстані не лякають те, що пройшло через сорок тисяч років, Бо по землі лишилось пройти одне до одного так мало кроків, Такого дивно-космічного зорепаду, який ти мені подарував не буде і немає, Лише твоє ніжне та рідне кохання мене окриляє, Скоро вже ми одне до одного дістанемось, З'єднаємось в одне ціле і назавжди поряд зостанемось. *Тобі
2021-02-01 13:55:35
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
😍😍😍😍😍😍Дуже красиво і мило, серденько😍😍😍😍😍😍
Відповісти
2021-02-01 13:59:27
1
Lelyana_ art
Дякую😊
Відповісти
2021-02-01 13:59:49
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10461
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4024