Думки
Я знаю, що твої думки зараз зі мною, Бо вони не оповиті і не присипані холодною зимою, Ти так близько, але так далеко, Доторкнутися душею і серцем просто, а рукою нелегко, Та я радію, що ми на одній планеті і в одному часі живемо, Цю непохитну глибу льоду разом підіймемо, Ми у кожному житті народжуємось і одне одного шукаєм, Непомітну нитку між нашими долями маєм, Наша історія чарівна, магічна і особлива, Бо наш корабель непохитний і має вітрила, Ти - найкраще з того, що зі мною колись ставалось, Лише ти робиш все для того, щоб я усміхалась, Наші душі і серця залежні, вони без слів відчувають, Вони одночасно б'ються, радіють, сумують і палко кохають, Далекі чи близькі відстані не лякають те, що пройшло через сорок тисяч років, Бо по землі лишилось пройти одне до одного так мало кроків, Такого дивно-космічного зорепаду, який ти мені подарував не буде і немає, Лише твоє ніжне та рідне кохання мене окриляє, Скоро вже ми одне до одного дістанемось, З'єднаємось в одне ціле і назавжди поряд зостанемось. *Тобі
2021-02-01 13:55:35
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
😍😍😍😍😍😍Дуже красиво і мило, серденько😍😍😍😍😍😍
Відповісти
2021-02-01 13:59:27
1
Lelyana_ art
Дякую😊
Відповісти
2021-02-01 13:59:49
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1414
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1909