Чому?
Чому так несправедлива до мене доля? Чому я знову відчуваю тисячі уламків у мої душі? Чому не мені належить моя воля? Чому поряд з моїми, ще й страждання чужі? Невже я заслужила, знову, ту саму рану оживити? Чим я грішна перед цим світом? Я робила все так, щоб іншим серця не розбити, Чи не знала я, за чиїм іду заповітом? Чому інші не цінують того, що мають? Але їм найкраще дістається і не щезає, А інші, заради цього, у вогні палають, Що ж від мене,таке цінне, життя ховає? Я не знаходжу відповіді, бо її немає, Не розумію, чи справді так треба, Для кого мене доля тримає? З ким зведе мене небо? Так, я можу нескінченно питати, але мені треба далі йти, Значить, не пробив той час і не настала година, Значить, мені буде інший момент, щоб щастя знайти, Хтось не хоче, щоб я зараз спішила.
2020-09-23 20:54:54
8
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8042