Чому?
Чому так несправедлива до мене доля? Чому я знову відчуваю тисячі уламків у мої душі? Чому не мені належить моя воля? Чому поряд з моїми, ще й страждання чужі? Невже я заслужила, знову, ту саму рану оживити? Чим я грішна перед цим світом? Я робила все так, щоб іншим серця не розбити, Чи не знала я, за чиїм іду заповітом? Чому інші не цінують того, що мають? Але їм найкраще дістається і не щезає, А інші, заради цього, у вогні палають, Що ж від мене,таке цінне, життя ховає? Я не знаходжу відповіді, бо її немає, Не розумію, чи справді так треба, Для кого мене доля тримає? З ким зведе мене небо? Так, я можу нескінченно питати, але мені треба далі йти, Значить, не пробив той час і не настала година, Значить, мені буде інший момент, щоб щастя знайти, Хтось не хоче, щоб я зараз спішила.
2020-09-23 20:54:54
8
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13477
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3970