Я знаю, що ми зустрінемось...
Я знаю, що ми зустрінемось і вже дуже скоро, Це буде несподівано, але назавжди, І більше не буде болю і зайвого нікого, Ми будемо разом по дорозі життя йти, Ці почуття будуть сильніші і вищі, ніж небо, Я буду тобі дарувати всі перлини зі свого серця, Нам більше ніколи зайвих слів не буде треба, Ти побачиш моє відображення у своєму люстерці, Ти мені подаруєш далекі космічні простори, Будеш знати, які мої улюблені квіти, Перевернеш, заради мене, гори, Щоб міг вогонь між нами вічно горіти, А я буду вдивлятися в глибину твоїх очей, Давати тобі - солодкий нектар гарячої любові, Буду оберігати спокій твоїх ночей, І приходити в сни твої світанкові, Ти справжній, надійний і добрий, І не зможеш мене упустити, Наш світ буде - міфічно-казковий, Там не будуть падати, розчарування метеорити, Ми будемо поруч, бо інших варіантів немає, Це буде, заготовлений долею, тандем, Тоді нам сонце заспіває, Ми неземний палац для себе зведем, Я буду тебе відчувати, навіть, коли ти в іншій частині світу, Нікому не зруйнувати силу цього притяжіння, Ми знайдемо власну орбіту, І відродимо, там, лілеї цвітіння, Це буде скоро, я вже так чекаю, Порятуєш ти мене від холоду ночі, Від нетерпіння я вже палаю, Бо давно пролила всі сльози дівочі, Йди до мене, скоріше, я тебе вже кличу-закликаю, Ти вже на шляху до мене, Я тебе з тисячі - серцем пізнаю, А коли ти мене побачиш, то твою душу - любисток торкне, Я знаю, що ми зустрінемось і зупиниться час, Все, що було - згорить у вогні, Бо єдиний буде шлях для нас, Щоб назавжди об'єднались, наші душі на цій землі.
2020-09-22 20:06:56
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
👏Клас!
Відповісти
2020-09-23 11:17:39
1
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую 😇
Відповісти
2020-09-23 11:23:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5153
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
2026